Дисертацію присвячено підвищенню ефективності відновленнярепродуктивної функції в програмах допоміжних репродуктивних технологій ужінок з безпліддям, із прогнозованою бідною відповіддю яєчників, шляхомрозробки та впровадження диференційованого підходу до протоколівконтрольованої стимуляції яєчників у цих жінок.Для вирішення поставленої мети були визначені такі завдання: провестиретроспективний клініко-статистичний аналіз соматичного та репродуктивногоанамнезу у жінок з безпліддям для виявлення факторів прогнозування ризикурозвитку бідної відповіді в програмах допоміжних репродуктивних технологій(ДРТ); дослідити вихідний гормональний статус у досліджуваних пацієнтокперед програмою ДРТ; оцінити показники гонадотропної стимуляції таіндукованого фолікулогенезу у досліджуваних пацієнток; дослідити зміни вкількісному та якісному складі ооцитів та ембріонів при застосуваннірекомбінантних та сечових гонадотропінів для контрольованої стимуляціїсуперовуляції у обстежених жінок та оцінити ускладнення; розробити,впровадити та довести клінічну ефективність алгоритму диференційованогопідходу до протоколів контрольованої стимуляції яєчників у жінокрепродуктивного віку з прогнозованою бідною відповіддю яєчників в програмахДРТ.Дослідження проведені в Клініці репродуктивних технологійНаціонального університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, набазі Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини заперіод з 2019-2022 рр. Дослідження проведено в три етапи, до дослідженнязалучено 145 жінок ретроспективно та 180 жінок проспективно, які плануваливагітність протягом 2019– 2022 років.На І етапі ретроспективного дослідження проведено клініко-статистичнийаналіз амбулаторних карт 100 жінок у віці від 25 до 42 років з безпліддям різногогенезу і бідною відповіддю яєчників на стимуляцію в програмах ДРТ– основнагрупа. Контрольну групу (КГ) склали 45 жінок у віці від 25 до 42 років збезпліддям з нормальною відповіддю на стимуляцію в програмах ДРТ. Дані дляретроспективного дослідження були надані архівом клінічної бази кафедриакушерства, гінекології та репродуктології Київським міським центромрепродуктивної та перинатальної медицини.На ІІ етапі проспективного дослідження було клінічно обстежено 140жінок репродуктивного віку які планували вагітність методом ДРТ та мали ванамнезі «слабку» відповідь яєчників на стимуляцію гонадотропінами-основнагрупа (ОГ). Контрольну групу (КГ) склали 40 пацієнток з безпліддям без ризикуслабкої відповіді на контрольовану стимуляцію суперовуляції (КССО). Залежновід гормональної терапії в протоколі ДРТ (IVF/ICSI) у подальшому дослідженні,обстежених пацієнтів ОГ розділили на такі групи. Основна клінічна І група - 75жінок, у яких контрольовану стимуляцію суперовуляції проводили сечовимигонадотропінами (лМГ) в протоколі із застосуванням антагоністів гонадотропінрелізинг-гормонів (ант-ГнРГ). ІІ група (порівняння) - 65 жінок, у якихстимуляцію суперовуляції проводили за аналогічною схемою рекомбінантнимигонадотропінами (р-лФСГ).На ІІІ етапі проспективного дослідження проведено оцінку клінічноїефективності застосування запропонованої контрольованої стимуляціїсуперовуляції у жінок І групи та нами проведено спостереження за перебігомвагітності, пологів та станом новонароджених у цій групі.Результати І етапу дослідження показали, що аналіз соматичного тарепродуктивного анамнезу у пацієнток з різним оваріальний резервом давможливість виявити фактори ризику прогнозованої слабкої відповіді яєчників настимуляцію гонадотропінами, а саме: - старший репродуктивний вік (36,4±3,6років); - висока частота недостатності гормональної функції яєчників 74 (74,0%);- висока частота запальних захворювань яєчників 62 (62,0%); - високачастота оперативних утручань на органах малого таза і, як наслідок, змінакровопостачання коркового шару яєчників, зменшення обсягу строми і редукціяфолікулярного запасу - одностороння оваріоектомія в 32 (32,0%) випадках тарезекції яєчників - 27 (27,0%) випадках.^UТhe dissertation is devoted to increasing the effectiveness of reproductivefunction restoration in assisted reproductive technology programs in women withinfertility, with predicted poor ovarian response, by developing and implementing adifferentiated approach to controlled ovarian stimulation protocols in these women.To solve the set goal, the following tasks were defined: To solve the set goal, thefollowing tasks were defined: - to conduct a retrospective clinical and statisticalanalysis of the somatic and reproductive history of women with infertility to identifyfactors predicting the risk of poor response in ART programs; to investigate the initialhormonal status of the studied patients before the ART program; to evaluate theindicators of gonadotropic stimulation and induced folliculogenesis in the studiedpatients; to investigate changes in the quantitative and qualitative composition ofoocytes and embryos when using recombinant and urinary gonadotropins for controlledstimulation of superovulation in examined women and to evaluate complications; todevelop, implement and prove the clinical effectiveness of an algorithm of adifferentiated approach to controlled ovarian stimulation protocols in women ofreproductive age with a predicted poor ovarian response in АRT programs.Тhe research was conducted at the Clinic of Reproductive Medicine of the P. L.Shupyk National University of Health of Ukraine, on the basis of the Kyiv City Centerof Reproductive and Perinatal Medicine for the period from 2019 to 2022. The researchwas conducted in three stages, 145 women were involved in the researchretrospectively and 180 women prospectively, who planned pregnancy during 2019-2022.At the І stage of the retrospective study, a clinical and statistical analysis of theoutpatient charts of 100 women aged 25 to 42 years with infertility of various genesisand poor ovarian response to stimulation in АRT programs was performed - the maingroup. The control group (CG) consisted of 45 women aged 25 to 42 years withinfertility and a normal response to stimulation in АRT programs. Data for theretrospective study were provided by the archive of the clinical base of the Departmentof Obstetrics, Gynecology and Reproductive Medicine, Kyiv City Center ofReproductive and Perinatal Medicine.Аt the II stage of the prospective study, 140 women of reproductive age wereclinically examined who were planning pregnancy by the ART method and had ahistory of "weak" ovarian response to gonadotropin stimulation - the main group (MG).The control group (CG) consisted of 40 patients with infertility without the risk of aweak response to controlled stimulation of superovulation (CSSO). Depending on thehormonal therapy in the ART protocol (IVF/ICSI) in the subsequent study, theexamined MG patients were divided into the following groups. The main clinical groupI - 75 women, in whom controlled stimulation of superovulation was carried out withurinary gonadotropins (UG) in the protocol with the use of anti-GnRH. II group(comparison) - 65 women in whom stimulation of superovulation was carried outaccording to a similar scheme with recombinant gonadotropins (RG).At the III stage of the prospective study, the clinical effectiveness of theproposed controlled stimulation of superovulation was evaluated in women of the Igroup, and we observed the course of pregnancy, childbirth, and the condition ofnewborns in this group.The results of the І stage of the study showed that the analysis of the somatic andreproductive history of patients with different ovarian reserves made it possible toidentify risk factors for a predicted weak ovarian response to gonadotropin stimulation,namely: - older reproductive age (36.4±3.6 years); - high frequency of insufficiency ofthe hormonal function of the ovaries 74 (74.0%); - high frequency of inflammatorydiseases of the ovaries 62 (62.0%); - a high frequency of surgical interventions on theorgans of the small pelvis and, as a result, a change in the blood supply of the corticallayer of the ovaries, a decrease in the volume of the stroma and a reduction in thefollicular reserve - unilateral oophorectomy in 32 (32.0%) cases and resection of theovaries - 27 (27.0%) cases.